🌐 Українська
EnglishالعربيةБългарскиবাংলাBosanskiČeštinaDanskDeutschΕλληνικάEspañol (España)Español (Latinoamérica)EestiSuomiFilipinoFrançaisहिन्दीHrvatskiMagyarBahasa IndonesiaItaliano日本語한국어LietuviųLatviešuМакедонскиBahasa MelayuNorsk bokmålNederlandsPolskiPortuguês (Brasil)Português (Portugal)RomânăРусскийSlovenčinaSlovenščinaShqipSrpskiSvenskaไทยTürkçeУкраїнськаاردوTiếng Việt简体中文繁體中文
Supplements

Молочні продукти та сироватковий протеїн: чи впливають вони на акне?

Великі обсерваційні дослідження пов'язують високе споживання молочних продуктів і сироваткового протеїну з підвищеним ризиком акне, проте рандомізовані випробування дають суперечливі результати та не підтверджують чіткої причинно-наслідкової дії. Молоко та сироватка можуть активувати сигнальні шляхи інсуліну й IGF-1, які регулюють вироблення шкірного сала, однак виключення молочних продуктів не гарантує очищення шкіри в усіх людей.

Останнє оновлення: 2026-10-28

Високе щоденне споживання молочних продуктів і білків молочного походження в обсерваційних дослідженнях стабільно пов'язують із підвищеним ризиком і тяжкістю перебігу акне (acne vulgaris), проте дані рандомізованих контрольованих досліджень залишаються суперечливими та не доводять прямого причинно-наслідкового зв'язку [1, 5, 11]. Хоча епідеміологічний аналіз демонструє дозозалежний зв'язок між вищим споживанням молока та розвитком акне, контрольовані випробування з ізольованим прийомом добавок молочного протеїну показують суперечливі результати щодо об'єктивної кількості висипань [1, 11].

Обсерваційні дані щодо споживання молочних продуктів та акне

Масштабні епідеміологічні дані стабільно демонструють позитивні асоціації між споживанням молочних продуктів загалом і поширеністю акне. Систематичний огляд і метааналіз 14 обсерваційних досліджень, які охопили 78 529 осіб (23 046 випадків акне та 55 483 контрольні особи у віці 7–30 років), виявили, що будь-яке споживання молочних продуктів було пов'язане з підвищеним ризиком розвитку акне порівняно з повною їх відсутністю в раціоні (відношення шансів [ВШ] 1,25; 95% ДІ: 1,15–1,36) [1]. Аналіз підгруп продемонстрував підвищені шанси для окремих молочних продуктів [1]:

  • Знежирене або нежирне молоко: ВШ 1,32 (95% ДІ: 1,16–1,52) [1]
  • Будь-яке молоко: ВШ 1,28 (95% ДІ: 1,13–1,44) [1]
  • Йогурт: ВШ 1,36 (95% ДІ: 1,05–1,77) [1]
  • Жирні молочні продукти: ВШ 1,22 (95% ДІ: 1,08–1,38) [1]
  • Незбиране молоко: ВШ 1,22 (95% ДІ: 1,06–1,41) [1]
  • Сир: ВШ 1,22 (95% ДІ: 1,00–1,50) [1]

Цей метааналіз також зафіксував дозозалежний зв'язок залежно від частоти вживання молока порівняно зі споживанням рідше одного разу на тиждень: для 2–6 склянок на тиждень ВШ становило 1,24 (95% ДІ: 0,95–1,62), для 1 склянки на день — 1,41 (95% ДІ: 1,05–1,90), а для 2 або більше склянок на день — 1,43 (95% ДІ: 1,09–1,88) [1]. Проте в цьому метааналізі спостерігалося суттєве упередження публікації та гетерогенність досліджень, а скориговані моделі ефектів послаблювали виявлений зв'язок [1]. Широкі опитування вказують, що оцінки відносного ризику між вживанням молочних продуктів і акне зазвичай коливаються в межах від 1,10 до 1,44 [17].

Дані щодо сироваткового протеїну та спортсменів

Білок коров'ячого молока складається приблизно на 80% з казеїну та на 20% із сироватки [6]. Сироватковий протеїн містить кілька основних компонентів — зокрема бета-лактоглобулін, альфа-лактальбумін, глікомакропептид, протеозо-пептон 3, імуноглобуліни та бичачий сироватковий альбумін — поряд із численними факторами росту, такими як трансформуючий фактор росту (TGF), інсуліноподібні фактори росту (IGF-I та IGF-II), тромбоцитарний фактор росту (PDGF) і фактори росту фібробластів (FGF-1 та FGF-2) [6, 9].

Обсерваційні дослідження за участю спортсменів і відвідувачів фітнес-клубів часто вказують на вищу поширеність акне серед споживачів білкових добавок [6, 9]. У дослідженні типу «випадок-контроль» за участю 201 чоловіка-відвідувача фітнес-центрів віком 14–43 роки в Ірбіді (Йорданія, середній вік 22–23 роки) загальне споживання додаткових білкових добавок було достовірно вищим у групі з акне (59%), ніж серед здорових осіб контрольної групи (42,5%) [6]. Зокрема, 47% пацієнтів з акне вживали добавки сироваткового протеїну порівняно з 27,7% у контрольній групі, і ця різниця залишалася статистично значущою в багатофакторному аналізі [6]. У цій когорті сироватка становила приблизно 74% від усіх використовуваних білкових добавок, тоді як споживання казеїну та креатину не показало значущих відмінностей між групами [6]. Крім того, про вживання 2 або більше щоденних порцій незбираного молока повідомляли 40% учасників з акне проти приблизно 30% у контрольній групі, тоді як щодо знежиреного молока, сиру та йогурту значущих групових відмінностей виявлено не було [6, 18]. Серед 100 випадків акне в цій когорті 66% мали легку форму, 19% — середню та 15% — тяжку, з переважною локалізацією висипань на обличчі (80%), спині (43%), плечах (28%) і грудях (11%) [6].

Окреме проспективне обсерваційне дослідження за участю 30 молодих людей віком 18–30 років протягом 60 днів зафіксувало значущу появу або загострення акнеформних висипань після поступового введення білково-калорійних добавок, причому більш виражені ефекти спостерігалися в жінок та в учасників без особистого чи сімейного анамнезу акне [9].

Навпаки, дані інтервенційних випробувань поставили під сумнів ці обсерваційні зв'язки. Подвійне сліпе рандомізоване контрольоване дослідження за участю 49 чоловіків із легким та помірним акне обличчя або тулуба показало, що 6 місяців прийому добавок сироваткового протеїну паралельно з несироватковим білком достовірно не змінили загальну кількість елементів акне на обличчі чи тулубі порівняно з прийомом лише несироваткового протеїну [11]. Систематичний огляд дієтичних втручань зазначив, що хоча дієти з низьким глікемічним навантаженням надійно зменшують кількість елементів і тяжкість акне у випробуваннях тривалістю 8–12 тижнів, клінічні докази щодо виключення молочних продуктів залишаються переважно асоціативними, суперечливими щодо сироваткового протеїну та позбавленими чіткого підтвердження причинно-наслідкового зв'язку в контрольованих дослідженнях [5].

Запропоновані біологічні механізми

Acne vulgaris зазвичай вражає людей віком 12–24 років (при цьому у 15–20% спостерігається середній або тяжкий перебіг) і зберігається в дорослому віці майже у 50% населення західних країн, водночас майже не зустрічаючись у незахідних культурах із традиційним раціоном без молочних продуктів, цукру та злаків [1, 15]. Біологічна гіпотеза, що пов'язує молочні продукти та сироватковий протеїн з акне, зосереджена на активації сигнального шляху інсуліну/IGF-1 (IIS) і комплексу 1 мішені рапаміцину в ссавців (mTORC1) [6, 12, 14]:

  1. Підвищення рівня інсуліну та IGF-1: Споживання молока стимулює постпрандіальне вивільнення інсуліну, глюкозозалежного інсулінотропного поліпептиду (GIP) і синтез IGF-1 у печінці до рівнів, що перевищують показники після вживання еквівалентних за калорійністю м'ясних страв [1, 17]. У дослідженні за участю 783 пацієнтів з акне та 502 осіб контрольної групи учасники, які повідомляли про загострення акне від їжі, мали значно вищий рівень IGF-1 у сироватці крові (543,9 ± 56,4 нг/мл) порівняно з тими, хто цього не відзначав (391,3 ± 118,2 нг/мл) [15].
  2. Інактивація FoxO1 та активація mTORC1: Підвищені рівні інсуліну та IGF-1 активують каскад PI3K/Akt [12, 20]. Akt фосфорилює туберин (TSC2), порушуючи комплекс TSC1/TSC2 та активуючи малу ГТФазу Rheb, яка стимулює mTORC1 [12, 20]. Одночасно високий рівень лейцину в раціоні безпосередньо спрямовує транслокацію mTORC1 до лізосомальних компартментів Rheb і слугує субстратом для синтезу ліпідів сальних залоз [15]. Akt також фосфорилює ядерні фактори транскрипції FoxO1 і FoxO3, спричиняючи їх вихід у цитоплазму [16, 20]. Втрата ядерного FoxO1 — метаболічного репресора андрогенних рецепторів (AR), білка 1c, що зв'язує регуляторний елемент стеролів (SREBP-1c), і рецептора, що активується проліфератором пероксисом гамма (PPARγ), — знімає інгібування сестрину-3 та АМФК, що додатково посилює активність mTORC1, проліферацію себоцитів і ліпогенез сальних залоз [12, 16, 20]. Натомість неліковані пацієнти з синдромом Ларона (які мають дефект рецептора гормону росту та низький рівень IGF-1) підтримують високі рівні ядерного FoxO, пригнічений mTORC1 і не мають акне [12].
  3. Андрогенна сигналізація та фолікулярна динаміка: IGF-1 посилює андрогенну сигналізацію шляхом збільшення вироблення гонадного тестостерону, надниркового дегідроепіандростерону (DHEA) та активності 5α-редуктази, яка перетворює тестостерон на дигідротестостерон (DHT) [14]. Крім того, опосередкований Akt вихід FoxO1 усуває критичний корепресор з одиниці активації транскрипції 5 (TAU5) андрогенного рецептора [14].
  4. Запалення та кератинізація: Підвищене вироблення шкірного сала забезпечує субстрат для розмноження Cutibacterium acnes (раніше Propionibacterium acnes), ліпази якої вивільняють вільну пальмітинову кислоту [14]. Це активує інфламасому NLRP3, запускаючи сигналізацію інтерлейкіну-1 бета (IL-1β), диференціацію Th17-клітин і фолікулярний гіперкератоз, опосередкований IL-17 [14]. Одночасно фосфорилювання MDM2 під дією Akt сприяє протеасомній деградації проапоптичного фактора p53, що веде до гіперплазії сальних залоз [20].

Практичні висновки

Обсерваційні асоціації свідчать, що в осіб, які споживають кілька порцій молока на день або часто вживають добавки сироваткового протеїну, спостерігається помірний статистичний зв'язок із підвищеною частотою акне [1, 6]. Проте відсутність загострення висипань у рандомізованих дослідженнях означає, що виключення молочних продуктів або перехід із сироваткового на несироваткові білки не можна вважати гарантованим клінічним рішенням [5, 11]. Оцінюючи потенційні дієтичні тригери, людям та лікарям слід розрізняти обсерваційні кореляції та втручання, перевірені в контрольованих випробуваннях [5].

Джерела

Вебджерела

  1. Dairy Intake and Acne Vulgaris: A Systematic Review ... - PMC
  2. Dairy intake and acne development: A meta-analysis of ...
  3. Dairy Intake and Acne Vulgaris: A Systematic Review and ...
  4. How does dietary intervention (specifically reducing dairy ...
  5. How does dietary intervention (specifically reducing dairy ...
  6. The Effect of Whey Protein Supplements on Acne Vulgaris ...
  7. Acne vulgaris in athletes: Special considerations for ...
  8. Whey protein and acne: exploring the complex relationship
  9. Incidence of acne vulgaris in young adult users of protein ...
  10. The Effect of Whey Protein Supplements on Acne Vulgaris ...
  11. A double-blind randomized controlled trial published in ...
  12. Potential role of FoxO1 and mTORC1 in the pathogenesis of ...
  13. The potential impact of whey protein on hair
  14. Linking diet to acne metabolomics, inflammation, and ...
  15. Dietary intervention in acne: Attenuation of increased ... - PMC
  16. Impact of Diet and Nutrition in Patients with Acne Vulgaris
  17. Does dairy cause acne?
  18. The Effect of Whey Protein Supplements on Acne Vulgaris ...
  19. Isotretinoin's transcriptomics: Much more than mTORC1 ...
  20. Fundamentals of Acne Pathogenesis and Isotretinoin Treatment
  21. Potential role of FoxO1 and mTORC1 in the pathogenesis ...

Пов'язані дослідження

SupplementsЧи підвищує креатин рівень креатиніну та чи шкодить функції нирок?

Прийом креатину зазвичай спричиняє незначне підвищення креатиніну в крові та штучне зниження ШКФ на основі креатиніну. Клінічні дослідження та прямі вимірювання фільтрації підтверджують, що це підвищення є доброякісним метаболічним побічним продуктом посиленого обміну креатину в м'язах, а не пошкодженням нирок у здорових дорослих.

SupplementsКреатин і протеїн: чи варто приймати їх разом?

Одночасний прийом моногідрату креатину з протеїном або вуглеводами може прискорити засвоєння креатину м'язами за допомогою інсулінових механізмів. Однак оскільки звичайний креатин уже має понад 99% кишкової біодоступності, їхнє поєднання не збільшує максимальне насичення м'язів і не дає додаткових довгострокових переваг для сили чи росту м'язів порівняно з роздільним прийомом.

SupplementsЗавантаження креатином чи низькі дози: насичення, результати та переносимість

Швидке завантаження креатином насичує м'язові запаси за 5–7 днів, тоді як щоденна доза 3–5 грамів досягає такого ж насичення приблизно за 28 днів. Обидва протоколи забезпечують ідентичний довгостроковий приріст сили та м'язової маси, але високі добові дози завантаження підвищують ризик помірного шлунково-кишкового дискомфорту, якщо їх не розділити на менші порції.

SupplementsПоєднання креатину та сироваткового протеїну: час прийому та синергетичний ефект

Одночасний прийом моногідрату креатину із сироватковим протеїном покращує його короткострокове засвоєння та затримку в клітинах завдяки стимуляції інсуліну, проте довгострокові дослідження тренувань демонструють незначну додаткову користь для сухої маси порівняно з роздільним прийомом кожної добавки. Вчасний прийом поживних речовин навколо тренування може давати помірні переваги, хоча щоденна регулярність і загальна кількість залишаються головними факторами прогресу.

SupplementsКреатин із вуглеводами чи білком: чи покращує це засвоєння?

Вживання креатину з вуглеводами або білково-вуглеводною сумішшю значно покращує його початкове поглинання м'язами та утримання в організмі завдяки інсуліноопосередкованому механізму. Проте ця перевага спостерігається переважно в перші 24 години прийому і лише прискорює процес завантаження, а не збільшує загальну довгострокову місткість м'язових депо.

SupplementsЧи допомагає епікатехін нарощувати м'язи та силу?

Клінічні дані свідчать, що прийом епікатехіну в поєднанні з силовими тренуваннями покращує співвідношення фолістатину до міостатину та збільшує силу у літніх людей із саркопенією. Проте дослідження на здорових молодих людях демонструють неоднозначні результати: добавка не змінювала експресію гена міостатину та потенційно пригнічувала певні тренувальні адаптації.

SupplementsЗавантаження креатином чи щоденний прийом: чи має сенс фаза завантаження?

Клінічні дослідження свідчать, що протоколи швидкого завантаження та тривалий прийом низьких підтримуючих доз досягають ідентичного рівня внутрішньом'язового насичення креатином — від 150 до 160 ммоль/кг сухої маси м'язів. Основна різниця між цими стратегіями полягає виключно в часі, необхідному для досягнення пікового насичення тканин і прояву подальших ергогенних адаптацій.

SupplementsЗавантаження креатином: швидший результат і побічні ефекти для шлунка

Клінічні дані свідчать, що 5–7-денна фаза завантаження креатином прискорює насичення м'язів і настання ергогенного ефекту порівняно з 28-денним протоколом щоденного підтримання, хоча довгострокові результати для фізичної працездатності є ідентичними. Постійне підтримуюче дозування суттєво знижує виведення з сечею та розлади шлунково-кишкового тракту, пов'язані з високим осмотичним навантаженням від разових великих доз.

Категорії