🌐 Українська
EnglishالعربيةБългарскиবাংলাBosanskiČeštinaDanskDeutschΕλληνικάEspañol (España)Español (Latinoamérica)EestiSuomiFilipinoFrançaisहिन्दीHrvatskiMagyarBahasa IndonesiaItaliano日本語한국어LietuviųLatviešuМакедонскиBahasa MelayuNorsk bokmålNederlandsPolskiPortuguês (Brasil)Português (Portugal)RomânăРусскийSlovenčinaSlovenščinaShqipSrpskiSvenskaไทยTürkçeУкраїнськаاردوTiếng Việt简体中文繁體中文
Nutrition

Рослинний чи молочний протеїн для синтезу м’язового білка

Суміші рослинних протеїнів і збагачені ізоляти можуть не поступатися молочним білкам за впливом на синтез м’язового білка та довгостроковий приріст сили й м’язів. Щоб досягти еквівалентного анаболізму, рослинні джерела потребують більших разових порцій, продуманого поєднання взаємодоповнювальних амінокислотних профілів або збагачення лейцином, особливо для людей літнього віку.

Останнє оновлення: 2026-09-21

Рослинні протеїни та багатокомпонентні рослинні суміші здатні стимулювати синтез м’язового білка (MPS) і підтримувати зростання сили та м’язової маси на рівні, порівнянному з молочними білками, такими як сироватковий і молочний протеїн, за умови достатнього загальнодобового споживання білка або якщо рослинне джерело забезпечує адекватний профіль незамінних амінокислот і лейцину [4, 10, 14, 16, 21]. Проте в розрахунку грам на грам незбагачені поодинокі рослинні джерела зазвичай містять менше незамінних амінокислот (EAA) та лейцину, ніж молочні білки, що може призводити до нижчої швидкості гострого MPS, якщо не збільшити порцію, не поєднати взаємодоповнювальні рослинні джерела або не додати чистий лейцин [10, 12, 13, 18].

Амінокислотний профіль рослинних і молочних протеїнів

Основним фізіологічним тригером MPS є наявність незамінних амінокислот, зокрема лейцину [5, 14]. Окремі ізоляти рослинного походження демонструють значну варіативність амінокислотного складу порівняно з тваринними білками [12, 13]. У той час як молочні білки, такі як сироватковий (43% EAA, 11,0% лейцину) та молочний (39% EAA, 9,0% лейцину), багаті на всі незамінні амінокислоти, ізоляти рослинного білка, наприклад вівсяний (21% EAA), люпиновий (21% EAA) та пшеничний (22% EAA), мають нижчу загальну частку EAA відносно скелетних м’язів людини (38% EAA, 7,6% лейцину) [13].

Вміст лейцину також суттєво різниться серед рослинних джерел: конопляний (5,1%) і люпиновий (5,2%) не досягають рекомендованої норми ВООЗ/ФАО/УООН у 5,9%, тоді як соєвий (6,9%), ріпаковий (6,9%), гороховий (7,2%), з бурого рису (7,4%), картопляний (8,3%) і кукурудзяний (13,5%) перевищують її [12, 13]. Крім того, рослинні джерела зазвичай містять менші концентрації лізину (від 1,4% до 6,0% проти 5,3%–9,0% у тваринних білках) і метіоніну (від 0,2% до 2,5% проти 2,2%–2,8% у тваринних білках) [12, 13]. Переробка рослинної сировини на концентрати або ізоляти усуває антипоживні фактори та відновлює засвоюваність амінокислот, проте дефіцит окремих амінокислот може зберігатися [12].

Гострий синтез м’язового білка: поодинокі джерела та суміші

Під час оцінки гострої швидкості синтезу м’язового білка тваринні білки демонструють помірну загальну перевагу впродовж усього дорослого віку, хоча дані метааналізів свідчать, що ця різниця має незначний розмір ефекту (ES рослинний:тваринний = 0,004) з низькою достовірністю доказів [2]. Метааналіз 12 досліджень виявив, що загальна різниця в гострій реакції між рослинним і тваринним білком відповідає 0,35-му процентилю біологічної варіативності, причому визначальним фактором є доза лейцину на прийом їжі, а не саме джерело білка [14].

У прямих порівняннях:

  • Поодинокі джерела: сироватковий протеїн викликає сильнішу гостру реакцію MPS, ніж соєвий білок і міцелярний казеїн у стані спокою та після тренування в чоловіків старшого віку [9]. Так само пшеничний протеїн стимулює MPS слабше, ніж сироватковий, якщо його не збагатити додатковим лейцином [17].
  • Рослинні суміші: поєднання взаємодоповнювальних рослинних білків нівелює обмеження окремих амінокислот. Наприклад, ізолят ріпакового білка багатий на сірковмісні амінокислоти (метіонін і цистеїн, ≥3 г/100 г), що компенсує природний дефіцит метіоніну в гороховому білку [10]. У молодих тренованих людей споживання 32 г рослинної суміші (39,5% горохового, 39,5% білка бурого рису, 21,0% ріпакового, що забезпечувало 2,5 г лейцину) стимулювало посттренувальний міофібрилярний синтез білка (MyoPS) ідентично ізоазотистій порції 32 г сироваткового протеїну протягом інтервалів 0–2 год та 2–4 год, попри те, що сироватка викликала на ~44% вищу концентрацію EAA у плазмі [4]. Аналогічно, 30 г суміші пшеничного, кукурудзяного та горохового протеїнів (співвідношення 2:1:1, що дає ~2,4 г лейцину) за гострою реакцією MPS відповідали молочному білку [10, 14].

Стратегії досягнення анаболічного ефекту молочного білка

Дослідження виділяють три основні підходи для зрівняння анаболічної відповіді рослинних білків із молочними:

  1. Збагачення лейцином: у здорових молодих дорослих порція 20 г горохово-ріпакової суміші викликала значно нижчий змішаний MPS, ніж ізолят сироватки, якщо суміш не збагачували вільним лейцином (PBP + Leu), що забезпечувало відповідь MPS, еквівалентну сироватці (P = 0,052) [10]. У дослідженнях на літніх тваринах додавання 12% вільного лейцину до суміші гороху та сої відновило MPS і активацію шляху mTOR (фосфорилювання 4EBP1) до рівнів, які спостерігаються при вживанні ізоляту сироваткового протеїну [18].
  2. Стратегічне комбінування: поєднання злакових культур (вищий вміст метіоніну, нижчий — лізину) з бобовими (вищий вміст лізину, нижчий — метіоніну) або капустяними створює амінокислотний профіль, здатний викликати повноцінний постпрандіальний MPS [4, 10, 14].
  3. Збільшення дози: оскільки абсолютний поріг лейцину та EAA є тригером для MPS, споживання більшої порції окремого рослинного білка забезпечує надходження необхідної кількості незамінних амінокислот. Наприклад, вживання 26 г ізоляту соєвого білка еквівалентне 19 г ізоляту сироваткового протеїну, оскільки обидва варіанти дають однакові 2,0 г лейцину [21].

Довгострокові результати щодо гіпертрофії та сили

Довгострокові тренувальні дослідження показують, що ці гострі фізіологічні стратегії успішно трансформуються в хронічні адаптації [14, 16, 21]. Метааналіз 16 рандомізованих контрольованих досліджень продемонстрував, що джерело білка загалом не впливає на абсолютну знежирену масу чи м’язову силу, коли загальне споживання білка перевищує норму RDA [1]. Однак аналіз підгруп показав, що тваринний білок сприяв більшому відсотку знежиреної маси та давав невеликий приріст абсолютної знежиреної маси (зважена середня різниця: 0,41 кг) і відсотка знежиреної маси (0,50%) у молодих людей (<50 років), тоді як силові тренування не змінювали результатів порівняння [1].

За умови використання спеціальних рослинних формул або достатнього добового споживання:

  • 12-тижневе дослідження за участю нетренованих молодих чоловіків, які приймали 45 г/день або збалансованої за лейцином рослинної суміші гороху/сої, або сироваткового протеїну під час силових тренувань, виявило статистично еквівалентне зростання загальної знежиреної маси тіла (2,4 кг для рослинного проти 2,5 кг для тваринного), апендикулярної знежиреної маси (1,2 кг проти 1,8 кг), площі поперечного перерізу латерального широкого м’яза стегна (0,9 см² проти 1,3 см²) та сили в жимі ногами на 1ПМ (64 кг проти 63 кг) [16, 17].
  • Щоденний прийом 2 г лейцину у формі 26 г ізоляту соєвого білка або 19 г ізоляту сироваткового протеїну протягом 12 тижнів тренувань призвів до однакового приросту знежиреної маси тіла (1,54 кг в обох групах) і пікового моменту сили розгиначів/згиначів гомілки [21].
  • Вживання 25 г горохового протеїну двічі на день протягом 12 тижнів забезпечило збільшення товщини м’язів верхньої частини тіла, яке можна порівняти з дією сироваткового протеїну та яке значно перевершувало плацебо в менш тренованих учасників [7].
  • У веганів, які споживали 1,6 г/кг/день із взаємодоповнювальних рослинних джерел паралельно із силовими тренуваннями, приріст знежиреної маси ніг, площі поперечного перерізу м’язових волокон та силові адаптації повністю відповідали показникам на всеїдній дієті [14].

Вікові особливості та анаболічна резистентність

Вік є ключовим фактором, що модулює реакцію на рослинні та молочні білки [2, 9, 20]. Маса скелетних м’язів зменшується в середньому на 1–2% на рік після 50 років, причому виражена втрата м’язів спостерігається у 5%–13% людей віком 60–80 років і в 11%–50% осіб старше 80 років [9]. У людей літнього віку розвивається анаболічна резистентність, через що для стимуляції MPS їм потрібно понад 2 г лейцину на прийом їжі, тоді як молодим людям достатньо 1 г у поєднанні з тренуваннями [20].

Метааналізи підгруп вказують на те, що тваринні білки демонструють виразнішу стимулювальну перевагу над рослинними саме в літньому віці порівняно з молоддю [2]. У жінок літнього віку в стані спокою невеликі порції EAA, збагачених лейцином (1,5 г LEAA), і сироватковий білок стимулюють ранній MPS (0–2 год), проте більші цільні дози (6 г LEAA або 40 г сироватки) або наявність фізичного навантаження необхідні для підтримки MPS та анаболічного сигналінгу (p-p70S6K1) протягом 4 годин [5]. Додатковий прийом 10 г вільного лейцину на день (по 5 г двічі на добу) під час силових тренувань значно покращує функціональні тести та силу ніг у людей старше 70 років [20]. Для людей літнього віку, які використовують рослинні білки, орієнтація на загальне споживання на рівні 1,0–1,2 г/кг/день і цілеспрямоване збагачення страв лейцином або взаємодоповнювальними сумішами є критично важливими для збереження знежиреної маси [9, 20].

Джерела

Рецензовані статті

  1. Brícia Rodrigues Mendes, Joana M. Correia, Inês Roque dos Santos, Brad J. Schoenfeld, Paul Swinton, Goncalo Vilhena de Mendonca (2026). Effects of Plant- vs Animal-Based Proteins on Muscle Protein Synthesis: A Systematic Review With Meta-Analysis.. Journal of the Academy of Nutrition and Dietetics. doi:10.1016/j.jand.2026.156365 0 цитувань
  2. Mohammed Ahmed Yimam, Justin Roberts, Andrea O’Callaghan, A. Holwerda, Y. Cassidy, Y. Luiking, A. van Helvoort, M. Muscaritoli (2026). Long-term effects of plant vs. animal protein supplementation on body composition, muscle strength, physical performance, and cardiometabolic risk factors in adults:a systematic review and meta-analysis of randomized controlled trials. Frontiers in Nutrition. doi:10.3389/fnut.2026.1813846 0 цитувань

Вебджерела

  1. Animal Protein versus Plant Protein in Supporting Lean Mass ...
  2. Effects of plant- versus animal-based proteins on muscle ...
  3. Effect of Plant Versus Animal Protein on Muscle Mass ...
  4. Plant protein blend ingestion stimulates post-exercise myofibrillar ...
  5. Effects of leucine-enriched essential amino acid and whey protein ...
  6. NCT06971822 | Assessing the Impact of a Leucine Enriched Whey ...
  7. Pea proteins oral supplementation promotes muscle thickness gains ...
  8. Improving sarcopenia in older adults: a systematic review and meta ...
  9. Prospective Views for Whey Protein and/or Resistance Training ...
  10. Muscle Protein Synthesis in Response to Plant-Based ... - PMC
  11. The Skeletal Muscle Anabolic Response to Plant
  12. Plant Vs Animal-Based Proteins For Muscle Conditioning
  13. Protein content and amino acid composition of commercially ...
  14. What Happens When Plant Protein Matches Whey's Leucine
  15. Comprehensive overview of the quality of plant‐ And ...
  16. Similar effects between animal-based and plant-based protein ...
  17. Plant Protein is as Good as Animal Protein for Building Muscle ...
  18. Pea and soy fortified with leucine stimulates muscle protein ...
  19. Muscle Protein Synthesis in Response to Plant-Based ...
  20. Effects of free leucine supplementation and resistance training ...
  21. No Significant Differences in Muscle Growth and Strength ...
  22. Are plant-based and omnivorous diets the same for muscle ...

Пов'язані дослідження

NutritionВуглеводне чергування чи постійна дієта для спалювання жиру та продуктивності

За умови однакового загального дефіциту калорій вуглеводне чергування забезпечує таке саме зниження жирової маси, як і постійне обмеження енергії. У людей, які займаються силовими тренуваннями, структуровані багатоденні вуглеводні рефіди допомагають зберегти знежирену масу та рівень метаболізму в стані спокою, проте періодизація вуглеводів не дає стабільного покращення змагальних спортивних результатів.

NutritionЗ якою швидкістю набирати вагу під час набору маси?

Помірний профіцит калорій близько 5% понад рівень підтримки (приблизно 350–480 ккал/день) максимізує гіпертрофію м'язів і мінімізує накопичення жиру в атлетів середнього рівня підготовки. Швидший набір ваги через більший профіцит здебільшого збільшує жирову тканину, а не скелетні м'язи.

NutritionВисоке споживання натрію в атлетів: артеріальний тиск і продуктивність

Хронічне високе споживання натрію може погіршувати функцію ендотелію, підвищувати артеріальний тиск під час навантажень і збільшувати ризик серцево-судинних захворювань навіть у фізично активних людей. Хоча цільове завантаження натрієм перед тренуванням може тимчасово збільшити об'єм плазми для тривалих навантажень у спеку, хронічний його надлишок не дає переваг у продуктивності порівняно зі споживанням за потребою.

NutritionЧас та частота прийому білка на дефіциті: чи важливий його розподіл?

Під час дефіциту калорій загальне добове споживання білка та прогресивні силові тренування набагато важливіші для збереження м'язової маси, ніж частота чи розподіл прийомів їжі. Хоча рівномірний розподіл білка кожні три-чотири години максимізує гострий синтез м'язового білка в лабораторних умовах, довгострокові дослідження показують, що рівномірні та нерівномірні схеми харчування однаково добре зберігають суху масу за умови однакової загальної кількості добового білка.

NutritionВуглеводи чи жири на профіциті калорій: чи впливає джерело макронутрієнтів на ріст м'язів?

За однакової калорійності та кількості білка створення профіциту переважно з вуглеводів або харчових жирів дає схожий приріст м'язів і жирової маси. Хоча вуглеводи мають незначні енергетичні переваги та підтримують тренувальну продуктивність, надлишок калорій із будь-якого джерела призведе до накопичення жиру, якщо профіцит занадто великий.

NutritionСпоживання жирів для здоров'я гормонів і рекомпозиції тіла

Наукові дані рекомендують споживати від 20% до 35% загальної добової калорійності з жирів, або приблизно 0,5–1,0 г/кг/день, для підтримки тестостерону, естрогену та загального ендокринного здоров'я під час рекомпозиції тіла. Зниження споживання нижче 20% від енергетичної цінності пригнічує андрогени та репродуктивні гормони, хоча короткочасне зниження до 10–25% іноді застосовується під час змагальної підготовки у фітнесі та бодібілдингу для пріоритезації цілей щодо вуглеводів і високого вмісту білка.

NutritionОб'ємне харчування чи контроль порцій: що краще тамує голод?

Харчування з низькою енергетичною щільністю та великим об'ємом їжі зменшує щоденне споживання калорій і пригнічує голод краще, ніж стандартне обмеження порцій, завдяки розтягненню шлунка та більшій масі їжі. Хоча фізичний об'єм забезпечує потужне швидке насичення, довготривале відчуття ситості та дотримання дієти все одно залежать від достатньої кількості клітковини й білка.

NutritionБілок при профіциті калорій: набір м'язів чи жиру

Збільшення споживання білка до 1,6–2,2 г/кг/день під час профіциту калорій максимізує приріст м'язів відносно жиру в поєднанні з силовими тренуваннями. Споживання білка вище цього порогу не прискорює ріст м'язів додатково, хоча дуже високі дози можуть допомогти стримати накопичення жиру.

Категорії